Мова — це не просто звуки, не просто літери.
Це — голос народу, що вистояв у бурях історії,
що крізь вогонь і руїну несе у серці слово, народжене з любові, болю і надії.

Сьогодні українське слово звучить інакше — воно гартоване війною,
зміцнене вірою, окрилене мрією про Перемогу.
Кожен рядок, кожне слово, написане чи промовлене тепер,
— це свідчення нашої незламності, нашої правди, нашої душі.

Поетичний відео-колаж «СЛОВО ПИСАНЕ ВІЙНОЮ»
підготували студенти та завідувач бібліотекою Лідія МУЗИЧУК.
Це — наш уклін тим, хто тримає зброю, і тим, хто тримає слово.
Бо поки живе мова — живе Україна.